«Скеля» і суспільний резонанс: чому військові виступили на захист підрозділу
Розслідування видання «Бабель» щодо навчального центру 425-го окремого штурмового полку «Скеля» викликало широкий суспільний резонанс і стало однією з найобговорюваніших тем у військовому середовищі останніх тижнів.
Опубліковані свідчення про можливі порушення прав військовослужбовців, жорсткі методи підготовки та ставлення до мобілізованих спричинили активну дискусію як серед військових, так і серед цивільного суспільства.
Наразі триває офіційна перевірка, яка має встановити всі обставини та надати правову оцінку озвученим фактам. Якщо порушення мали місце, відповідальні особи повинні понести покарання відповідно до закону.
Разом із тим у суспільстві дедалі частіше лунають заклики уникати узагальнень та не переносити можливу відповідальність окремих осіб на весь підрозділ.
425-й окремий штурмовий полк «Скеля» пройшов складний бойовий шлях від добровольчого розвідувального формування до одного з найбільш боєздатних штурмових підрозділів Сил оборони. Бійці підрозділу брали участь у боях на Харківщині, під Бахмутом, Соледаром, Авдіївкою та на Покровському напрямку, виконуючи одні з найскладніших бойових завдань.
Підрозділ неодноразово відзначався високим рівнем бойової підготовки, впровадженням сучасних технологій, використанням безпілотних систем та нових тактичних рішень, спрямованих на підвищення ефективності бойових дій і збереження життя військовослужбовців.
Саме тому низка військових та публічних діячів, серед яких Андрій Оністрат, Дмитро Крапивенко, Роман Донік та Юрій Коломійчук, закликали суспільство дочекатися результатів офіційного розслідування та утриматися від передчасних висновків. На їхню думку, відповідальність має бути персональною, а оцінка діяльності підрозділу повинна ґрунтуватися на встановлених фактах.
Представники «Скелі» також заявили про готовність сприяти слідству та наголосили, що зацікавлені в об’єктивному встановленні всіх обставин.
В умовах війни особливо важливо забезпечувати баланс між необхідністю відкрито говорити про можливі порушення у війську та недопущенням безпідставної дискредитації підрозділів і військовослужбовців, які щодня виконують бойові завдання на фронті.
Сильна держава здатна одночасно проводити неупереджені розслідування, притягувати винних до відповідальності та зберігати повагу до тих, хто захищає країну. Остаточні висновки щодо ситуації навколо «Скелі» мають ґрунтуватися виключно на перевірених фактах та результатах офіційного розслідування.
В той же час окремі експерти та коментатори також висловлюють припущення щодо можливих причин масштабного інформаційного резонансу навколо «Скелі».
Зокрема, у публічному просторі з’явилися версії про можливий вплив бізнесових чи політичних інтересів на інформаційну кампанію.
Водночас наразі такі припущення не мають офіційного підтвердження, а тому потребують ретельної перевірки та не можуть розглядатися як встановлений факт.
Так, експерт Володимир Бондаренко на своїй сторінці у Facebook припустив, що підвищена увага до теми може бути пов’язана з ширшим контекстом конкуренції у сфері виробництва безпілотних систем та впливом окремих груп, пов’язаних із ринком дронів.
«Я, як конспіролог, вимушений вставити свої 5 копійок і показати зв’язки Бабенка», — написав Бондаренко, далі виклавши власне бачення можливих зв’язків між власником видання «Бабель» Олексієм Бабенком, представниками українського miltech-сектору та людьми, яких він вважає близькими до міністра цифрової трансформації Михайла Федорова.
«Нагадаю: першим інформатором був сайт Бабель, який нещодавно купив Олексій Бабенко. Бабенко це виробник дронів «Вирій» з обігом $120 млн в 2025 році (зараз більше). Бабенка чомусь вважають новим Гетсбі чи то через вік, чи то через те, що він був звичайним аніматором на івентах і не мав зв’язку з мілтеком. Так чи інакше його не вважають самостійним і постійно до когось прив’язують.
Як відомо українське дронове виробництво це від викруткового складання дронів з комплектуючих, які ввозять з-за кордону, там же на фірмах-прокладках залишається основна частина прибутку, тому що в Україні рентабельність зброярів обмежена 25%.
Тобто можна припустити, що реальними бенефіціарами «Вирія» є не Бабенко, а його постачальники:
— Ярослав Ажнюк (Fourth Law, Odd systems)
— Андрій Полтавець (Liqfeed, Holotrade) був топом Ажнюка в Petcube
— Олександр Черняк (Cuprum, син власника «Хортиці»)
Всі вони якщо не мультимільйонери, то мільйонери. Всі близькі до Федорова.
Навесні 2026 Юрій Ніколов писав, що в кінці 2025 року Бабенко отримав замовлення на 100 тисяч fpv-дронів на оптоволокні ($120млн). Отримавши передплату Бабенко завалив строки виконання замовлення. Фронт залишився без fpv-дронів на оптоволокні на 3 місяці.
Додам: тоді ж Бабенко викупив 75% видання «Бабель» у менеджерів Коломойського ($1млн). В цей же день Бабенко купив PORSCHE Macan», — вважає Бондаренко.